Вибрана стаття
Кампанія на Балтійському морі (1914—1918) — військові дії флотів Антанти (Російської та Британської імперій) проти військово-морських сил Німецької імперії на морському просторі Балтійського моря в роки Першої світової війни. До початку воєнних дій російський Балтійський флот значно поступався німецькому кайзерівському флоту. Втім, кайзерівський флот для дій на Балтійському морі обмежився незначним угрупованням бойових кораблів. Протягом кампанії 1914 року російський Балтійський флот перейшов від пасивного очікування противника в гирлі Фінської затоки до активних дій на всій акваторії моря. У 1915 році німецький флот, зосереджуючи основні зусилля на підтримці своїх військ, що наступали вздовж Курляндського узбережжя, перекинув з Північного моря до Балтики велике з'єднання лінійних кораблів, крейсерів і ескадрених міноносців. Слідом відбулись зіткнення російських та німецьких кораблів у Готландському бою та бою в Ризькій затоці. Невдала операція з прориву в Ризьку затоку змусила німців тимчасово відмовитися від активних боїв, натомість Балтійський флот скористався поліпшенням оперативної обстановки й розгорнув боротьбу на німецьких морських комунікаціях. До початку кампанії 1916 року німецьке верховне командування повернуло лінійні з'єднання флоту, що діяли на Балтиці, в Північне море. Але Балтійський флот росіян, попри виникнення величезної переваги над противником, жодних активних дій по суті не планував. Єдиним серйозним зіткненням став рейдовий наліт російських кораблів на німецький конвой у шведській бухті Норрчепінг у червні 1916 року, що завершився провалом. Кампанія 1917 року увінчалася повним успіхом німецького флоту. Російський флот продовжував перебувати в пасивному стані, а вирішальним фактором стало те, що в Російській імперії вибухнула гостра політична криза. Втім, у вересні 1917 року після здобутої в Ризькій операції перемоги німецьке командування провело операцію «Альбіон» з метою захоплення Моонзундських островів.
Добра стаття
Листок конюшини — транспортна розв'язка у двох рівнях з чотирма напрямками, у якій для лівих поворотів використовуються петлеподібні з'їзди (тричетвертні кругові рампи). Тобто, замість повороту ліворуч на 90° авто здійснює поворот праворуч на 270°.
Розв'язка за стандартною схемою має один шляхопровід, чотири лівоповоротні рампи (3/4 кола) та чотири прямі правоповоротні рампи. Зазвичай, по мосту прокладають дорогу з меншою інтенсивністю руху.
Розв'язки, в яких наявні всі чотири петлі, називають «повними». Повні схеми не завжди доцільні на перехрестях доріг з великою різницею в інтенсивності руху, тому в таких випадках застосовують «неповні» схеми, з трьома чи двома лівоповоротними петлями.
Після першого впровадження у Нью-Джерсі (США, 1929), листок конюшини швидко став популярним. У перші ж роки були споруджені сотні подібних розв'язок у багатьох країнах світу. Проте, зі збільшенням інтенсивності руху та суворішими вимогами щодо організації руху транспортних потоків, листок конюшини перестав задовольняти потреби у швидкій та зручній зміні напрямків руху. У наступні роки його застосування значно зменшилося, а багато існуючих листків конюшини зазнали перебудови.
Вибраний список
Правління Харківської громадської бібліотеки сформували на своєму першому засіданні 7 жовтня 1885 року. Правління існувало до його розпуску 1918 року. Склад Правління обирався на чергових зборах бібліотеки. Спочатку обиралося вісім членів правління строком на один рік, додатково обирали шість кандидатів у члени правління, для заміни членів правління, що вибули. 9 грудня 1890 за пропозицією Василя Касперова, підтриманою зборами бібліотеки, кількість членів правління збільшили до дванадцяти осіб.
.jpg)
