Пам'ятку записано у X—XI столітті. Після інвазії норманів, про неї забули аж до XVI століття, допоки у 1563 році англійський антиквар Лоренс Ноувелл не підписав манускрипт своїм ім'ям. Кодекс Ноувелла (так інколи називають рукопис), пізніше потрапив до бібліотеки колекціонера сера Роберта Коттона (1571—1631); теперішнє кодування манускрипту (British Library, Cotton Vitellius A.XV) взято з класифікації бібліотеки Коттона, де книги зберігалися на полицях поряд з бюстами римських імператорів. В 1731 році, коли колекція Коттона зберігалася в Ешбернгем Гаус у Вестмінстері, чекаючи на свою передачу до майбутнього Британського музею, пожежа пошкодила і знищила тисячі томів і ледь не поглинула манускрипт з «Беовульфом». Попри те, що манускрипт був унесений до каталогу Гампфрея Ванлі у 1705 році, аж до кінця XVIII століття вчені не дорожили вмістом цього обгорілого обвугленого рукопису. У 1787 році переписувач, який отримав доручення від ісландського філолога Ґрімура Торкеліна, зробив копію поеми; згодом Торкелін навідався до Британського музею і зробив свою власну копію. Саме ця копія Торкеліна — безцінна, адже вона допомагає визначити текст пошкоджених країв манускрипту. У 1815 році він видає поему латинською мовою, але його переклад швидко витісняють інші кращі видання.^[6]

Попри те, що це староанглійська поема, вона зосереджує свою увагу на геатах (плем'я, яке жило у південній частині Швеції, аж доки під кінець VI століття їх не перемогли їхні вороги, шведи) та данах. Допускається, що пам'ятка була створена у VIII столітті й зображає скандинавське суспільство VI століття.^[7]

Деякі з персонажів, такі як Гіґелак (король Беовульфа) та Гротґар (данський король) згадуються й в інших джерелах, зокрема у праці Григорія Турського, який датував Гіґелаковий набіг на територію франків 521 роком. Пізніші згадки трапляються у «Діяннях данів» Саксона Граматика, «Колі Земному» (ісландському збірнику саґ) Сноррі Стурлусона та у «Англосаксонських хроніках» (найдавнішому літописі Англії).^[8]

«Беовульф» фактично побудований на казково-фантастичному матеріалі, отже лише конкретна місцевість, назви народів та королівські імена VI століття пов'язують його з дійсністю.^[9]

Перша частина. Події відбуваються у Скандинавії (Данія та південь сучасної Швеції). У величній винозалі Георот видатного конунга Гродґара бенкетували дружинні воїни з племені данів. Але радісні пири довго не протривали: про них дізнався грізна потвора Ґрендель. Ось уже 12 зим (умовна міра часу, що означає: довго) він нападає на Георот, винищуючи найкращих та найшанованіших воїнів. Молодий геатський тан Беовульф, відомий своєю силою та військовою вправністю, вирушає морем з дружинниками на допомогу Гродґару, пам'ятаючи про гостинність, яку конунг виявив до його батька Еджетеова, коли той вигнанцем змушений був залишити рідні землі. Він сам долає Ґренделя у нічному двобої, вирвавши тому руку, і той помирає у своєму лігві. Щоб помститися за чудовиська, з підводної печери з'являється ще страшніший ворог — мати Ґренделя. Вона обезголовлює витязя Ескгере і залишає його голову на березі моря. Беовульф, як месник, забиває потвору в її ж таки лігві.

Друга частина. Беовульф — на той час уже конунг геатів — стає на прю з драконом, який мстить і палить села за те, що якийсь пастух викрав частину його скарбу. Дракона вбито, але й Беовульф отримує смертельне поранення. Автор розглядає це не як трагедію, а радше як гідний вінець життя героя. Дружина на чолі з доблесним Віґлавом урочисто спалює тіло Беовульфа та драконів скарб на поховальному вогнищі.

Як і в інших творах давньогерманського епосу, поряд з діями героїв велика увага приділяється їхнім словам, у яких розкриваються характери, розум та цінності героїв, які служать ідеалам своєї епохи і які (слова, себто) також використовують для подачі додаткових сюжетних ліній, передісторії та інших відомостей. Наприклад, підводній битві з матір'ю Ґренделя передує розповідь Беовульфа про те, як він із приятелем ще підлітками запливли у море, як його затягла у глиб морська потвора і він там під водою перебив ту підводну погань.^[10]

Жанр

«Беовульф» — епічна поема. Благородний Беовульф — епічний герой, який зображує свою культуру, володіє великою військовою майстерністю і безсмертними чеснотами. Є й декілька інших елементів епічної поеми: піднесений тон і стиль, розтягнута оповідь, генеології, залучення надприродного (у формі чудовиськ, драконів і велетнів), чаклунство, морська подорож.^[11]

Джон Рональд Руел Толкін стверджував, що «Беовульф» — елегія. Це героїко-елегійна поема; у якомусь сенсі перші 3136 рядків це прелюдія до поховальної пісні: «багаття погребне воздвигли для нього неабияке».^[12]

Структура

Поема тривершинна: бій з Ґренделем, бій з його матір'ю, бій з драконом. Всі ці три епізоди пов'язані процесом наростання: кожного разу перемога здобувається все тяжче і тяжче.^[13]Беовульф б'ються з Ґренделем як тан, з матір'ю Ґренделя як месник, а з драконом як король. Кожен бій символізує ще й певну частину тіла. У бою з Ґренделем увагу аккцентовано на відрубаній руці Ґренделя, у бою з матір'ю Ґренделя — на голові, адже Беовульф забирає відрубану голову матері. У битві Беовульфа з драконом увагу акцентовано на серці. Також наявна зміна стихій (земля, вода, повітря, вогонь).^[14]

Мова

Давньоанглійську поезію складали та декламували скопи(придворні співаки-поети у варварських володарів). Перед тим як «Беовульфа» записали, поему протягом декількох століть переказувано з уст в уста. Доказом цього є те, що мова вже записаної версії містить не тільки західно-саксонські форми, а й анґлські, мерсіянські, кентські та нортумбрійські регіональні елементи.

Мова одночасно архаїчна та велична. Поема починається зі слова «Hwaet», староанглійського еквіваленту «давним-давно». Читач повертається у туманну минувшину, де історичні персонажі співіснують з чудовиськами та драконами. Інша головна особливість віршованих рядків є кенінґи — об'єднанні слова та фрази, що творять метафору. Фрази на позначення моря включають: «дорога лебедя», «ванна баклана» та «дорога кита».^[8]

Казкові мотиви

У поемі зустрічаємо багато казкових мотивів. Боротьба зі змієм чи драконом, що стереже скарб — поширена тема казок багатьох народів.

Прихід героя за власним бажанням на допомогу знедоленим, його суперечка з опонентом (обмін промовами між Беовульфом та Унфертом), випробування хоробрості (розповідь про змагання у плаванні Беовульфа і Брике), вручення йому чарівної зброї (меч Ґрунтінґ), порушення героєм заборони (Беовульф відбирає скарб, що над ним тяжіє прокляття, у поєдинку з драконом, помічник у єдиноборстві героя із ворогом (допомога Віґлафа) — все це елементи чарівної казки.^[15]

Християнські елементи у поемі?

Поетова прихильність до християнства невиразна, хоча ця релігія на час створення епосу було вже добре відома та поширена по Європі. Жоден із персонажів не згадує ні Христа, ні Діви Марії, ні Святого Духа, ні апостолів, ні святих.^[16] Там ніхто не хреститься, не читає молитов перед боєм, не дякує Богу за перемогу. Натомість згадується Бог-творець, Отець Вседержитель, Каїн та Авель. Таким чином, наявний тільки матеріал Старого Заповіту.^[17]

Геати

Беовульф — прибічник Гіґелака; визначний воїн; вирушає до Данії, щоб допомогти Гротґару подолати Ґренделя; також убиває матір Ґренделя; після смерті короля Гіґелака та його сина Геардреда править геатами протягом 50 років; у старості смертельно поранений під час бою з драконом.
Еджетеов — батько Беовульфа; одружився з Гретелевою дочкою; шурин Гіґелака; знайшов притулок у Гродґара (Данія), коли був вигнанцем.
Еовор — убив шведського короля Онґентеова; як нагороду, отримав дочку Гіґелака.
Геткін — син Гретеля; був випадково вбитий під час полювання своїм братом Геребеальдом; після смерті Гретеля разом з Гіґелаком став королем геатів; був убитий Онґентеовом у битві зі шведами.
Геребеальд — найстарший син Гретеля; вбив свого брата Геткіна під час полювання.
Гіґд — дружина Гіґелака.
Гіґелак — молодий король геатів; одружений з Гіґд; дядько Беовульфа і його владика; наймолодший з синів Гретеля; батько Геардреда; брат Геткіна та Геребеальда.
Гретель — батько Геребеальда, Геткіна, Гіґелака; одружив свою дочку з Еджетеовом; дід Беовульфа; король геатів.
Віґлаф — молодий воїн, що допоміг Беовульфу перемогти дракона.

Дани

Беов — син Скільда Скевінґа; батько Геальфдене; після смерті Скільда став королем Данії; правив довго, адже користувався великою популярністю.
Ешер — найближчий друг і вірний радник Гротґара; мати Ґренделя забрала його разом із відрубаною рукою свого сина, як помсту за його смерть.
Геальфдене — син Беова; батько Геороґара, Гротґара, Гальґа та Ірсе, яка була одружена з Онелою (шведським королем).
Гротґар — син Геальфдене; побудував Георот (найбільшу з коли-небудь зведених медових зал); після смерті свого брата Геороґара став королем Данії; допоміг батьку Беовульфа; привітно прийняв Беовульфа, коли той приїхав забити Ґренделя; батько Гретріка, Гротмунда, Фреавару.
Скільд Скевінґ — батько Беова; дід Геальфдене; прадід Гротґара; ще один популярний король Данії, який також правив довгенько.
Унферт — придворний Гротґара; радісно зустрічає Беовульфа, але боїться битися з Ґренделевою матір'ю; позичає свій меч (Грантінґ) Беовульфу, щоб той убив мати Ґренделя.
Веальгтеов — королева; дружина Гротґара.

Інші

Даґреф — убив Гіґелака, Беовульфового владику; у свою чергу був убитий Беовульфом.
Фінн — у поемі приклад поганої вдачі; без попередження він напав на людей своєї дружини, вбивши при цьому її сина та брата. Він пізніше був убитий своїми ворогами, з якими уклав мирний договір.
Ґрендель — потвора, яка нападає на Георот, вбиваючи воїнів Гротґара; убитий Беовульфом.
Матір Ґренделя — ще одна потвора; хоче помститися Беовульфу за смерть свого сина; тікає з Геороту, коли бачить, що програє сутичку, але забирає з собою руку Ґрендела (яку вішає на стіні як нагадування про його поразку) та Ешера, близького друга та радника Гротґара.
Оффа — король анґлів, що не хотів емігрувати до теперішньої Англії, а залишився на європейському материку.
Онела — молодший син Онґентеова; одружився з Геальфденевою дочкою; після смерті свого старшого брата став королем Швеції; напав на геатів, щоб убити Геардреда і двох його племінників, що були спадкоємцями шведського трону; після повернення на батьківщину дозволив Беовульфу володарювати на геатській землі; був убитий Беовульфом під час нападу на Швецію племінника, якому вдалось врятуватись.
Онґентеов — шведський король, що вбив геатського короля Геткіна та Гретелового сина; був убитий Гіґелаком; батько Онела.
Зіґмунд — переміг дракона і здобув скарб.
Векстан — батько Віґлафа; вбив старшого племінника Онела під час геатського нападу на Швецію.
Вульфґар — шведський принц, що служив данському королю Гротґару.

• Відомий американський прозаїк (і водночас професор середньовічної літератури) Джон Гарднер написав роман «Ґрендель», у якому події, з англосаксонського епосу про Беовульфа, переповідаються від імені потвори Ґренделя.^[18]
• Джон Рональд Руел Толкін підтверджував, що «Беовульф» був найціннішим джерелом для його казки про Гобіта. Ці дві історії не є тотожними, однак, у них існують міцні паралелі у структурі сюжету, зокрема в епізоді з драконом.^[19]

• Автор невідомий. Беовульф. Переклад з давньоанглійської — Олена О'Лір Львів: «Астролябія». 2014. 208 стор. ISBN 978-617-664-041-7 — перший український переклад поеми.

• 38086 Беовульф — астероїд, названий на честь героя цього стародавнього англосаксонського героїчного епосу.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)

• Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1: Література європейського Середньовіччя. Києво-Могидянська академія 2005 р. 382 ст.
• Беовульф. З англосаксонської розміром оригіналу переклала Олена о'Лір. — Львів: Астролябія, 2012. — 208 ст.
• Beowulf: A New Translation Paperback — 8 Apr 2000 by Seamus Heaney
• Beowulf, second edition (Broadview Editions) 2nd Edition by Anonymous (Author), R.M. Liuzza
• Beowulf (MAXNotes Literature Guides) 1st Edition by Gail Rae M.A.
• Література західноєвропейського середньовіччя: Навч. посіб. / ред.: Н. О. Висоцька; Київ. нац. лінгв. ун-т. — 2-е вид. — Вінниця: Нова Кн., 2005. — 449 c
• The «Hobbit» Companion by David Day
• Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. С. Е. Шлапоберская
• Klaeber's Beowulf and The Fight at Finnsburg by Robert Dennis Fulk, Robert E. Bjork, John D. Niles
• Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman

• «Беовульф» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 81.
• Беовульф // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.