Bitcoin | ||
---|---|---|
![]() Bitcoin | ||
Одиниці вартості | ||
Множина | біткоїни | |
Символ | ₿ | |
Тікер | BTC, XBT | |
Суперодиниці | ||
|
мілібіткоїн | |
1:1000000 | біт | |
1:100000000 | сатоші | |
Монети | невикористані виходи від попередніх транзакцій | |
Розробка | ||
Автор(и) | Сатоші Накамото (Satoshi Nakamoto) | |
Біла книга | Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System[1] | |
Реалізація(ї) | Bitcoin Core | |
Перший випуск | 0.1.0 / 9 / 1 січня 2009 | |
Актуальний випуск | 0.15.1 / 11 листопада 2017 | |
Статус розробки | активний | |
Написано на | C++ | |
Операційна система | Windows, Linux, Mac OS X | |
Розробник(и) | Сатоші Накамото | |
Ліцензія | MIT License | |
Веб-сайт | https://www.bitcoin.org | |
Книга обліку | ||
Початок книги обліку | Доказ виконаної роботи | |
Геш-функція | SHA-256 | |
Емісія | Винагорода за блок | |
Винагорода за блок | ₿6,25 | |
Інтервал блоків | 10 хвилин | |
Переглядач блоків | https://www.blockchain.info | |
В обігу | ₿18 237 239 (на 26 лютого 2020) | |
Максимально можлива кількість | ₿21 млн | |
Оцінка | ||
Валютний курс | ₴ 1 460 931,80 | |
Ринкова капіталізація | $172 302 395 850 | |
Bitcoin, або Біткоїн[2][3] — електронна валюта, концепт якої був озвучений 2008 року Сатосі Накамото, і представлений ним 2009 року, базується на самоопублікованому документі Сатосі Накамото[1]. Повна капіталізація ринку біткоїнів на 5 грудня 2017 року, коли курс сягав $12 000, становила 200 млрд USD[4]. Середня ціна одного біткоїна на 30 листопада 2017 року — понад $10 000[5][6]. У грудні 2017 року став шостою за капіталізацією валютою світу, обійшовши фунт і південнокорейську вону.[7] 7 грудня курс досяг свого історичного чергового максимуму в 17,7 тис. дол.[8], наступний ріст до 20 тис. доларів відбувся 17 грудня,[9] потім курс впав до 16 тис. У 2018 році курс продовжив падати. Періодично підіймаючись і падаючи на 10-20 %, станом на 5 квітня 2018 року коштував 6800 дол. 17 липня курс біткоїна підскочив на 10 %, що стало максимальним денним приростом із 12 квітня. У результаті він подолав психологічно важливу відмітку в $7000. Крім того, ціна криптовалюти піднялася вище за середнє значення за останні 50 днів, що також розглядається ринком як важливий позитивний індикатор.[10] У кінці 2018 року валюта продовжила падіння. Найбільше падіння було зафіксовано 15 грудня, коли курс впав до $3194, проте через 2 доби ціна зросла до $3276. Обсяги торгів теж знижувалися і біткоїна, й інших криптовалют.[11]
2 серпня 2020 року біткоїн вперше в 2020 році піднявся до 12 000 дол.[12] 30 листопада 2020 року курс досяг свого нового максимуму у розмірі 19 786 дол.[13] 3 січня 2021 року курс біткоїн перевищив історичний максимум і сягнув позначки $33 086 за монету.
Курс біткоїна зріс 7 січня 2021 року до 40 тисяч дол.[14] 9 січня курс виріс до 42 тис. і почав різко падати. Того дня вартість всієї криптовалюти перевищила 1 трлн дол.[15]
8 лютого 2021 року ЗМІ повідомили, що компанія Tesla Inc. купила біткоїнів на 1,5 млрд дол, на фоні цієї новини курс криптовалюти різко зріс із 39 тис. до 43 тис. доларів за штуку.[16] На наступний день курс ще виріс до 47 тис доларів за монету.[17]
Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції із цифровим підписом між двома вузлами передаються до всіх вузлів мережі peer-to-peer, а самі дані про переміщення коштів зберігаються у розподіленій базі даних. Для запобігання можливості трати чужих грошей або використання своїх коштів двічі використовуються криптографічні методи.
Для скорочення замість слова «Bitcoin» часто пишуть абревіатуру латинськими буквами BTC. Такий запис схожий на коди валют, однак подібний код міжнародним стандартом ISO 4217 поки не присвоєно. 7 жовтня 2014 року Bitcoin Foundation опублікувала плани домогтися стандартизації коду для біткоїнів. Запис BTC суперечить прийнятій в стандарті системі — іменувати «глобальні товари» починаючи з X (наприклад, золото має код XAU). Як кандидата розглядають варіант XBT[18].
При вказівці BTC або XBT мається на увазі розрахункова одиниця, а не мережа, набір алгоритмів або будь-яка інша річ, що належить до них. Знак біткоїнів затверджений для включення в планований стандарт Юнікоду версії 9.0, йому присвоєно номер U + 20BF[19]. Іноді застосовують символ ฿ — знак тайського бата, але він сумісний не з усіма кодуваннями і шрифтами. URI-схема «bitcoin:» офіційно включена в специфікації WHATWG для HTML5[20][21]. Біткоїн також планується додати в список валют в Microsoft Excel 2016[22][23].
Bitcoin покладається на криптографічні принципи, щоб створити унікальні, невідтворювані і ділені маркери валюти. Користувачі зберігають криптографічні ключі до своїх власних грошей локально на персональному комп'ютері, і проводять транзакції безпосередньо один з одним через пірингову мережу, перевіряючи за допомогою мережі достовірність грошових переказів. Фізично кожна монета в системі має свій унікальний ключ.
При здійсненні транзакції користувач додає до монети відкритий ключ адресата і підписує її своїм особистим закритим ключем. Щоб запобігти подвійному списанню однієї монети, всі транзакції транслюються іншим учасникам, а повний список транзакцій в анонімному вигляді зберігається в розподіленій мережі. При кожній новій транзакції ключі перевіряються за списком попередніх транзакцій. Інакше кажучи, BitCoin заснований на записі переміщень грошових коштів з використанням асиметричного шифрування.
Для запобігання багаторазової витрати однієї і тієї ж суми мережа реалізує щось подібне розподіленому серверу часу, використовуючи ідею ланцюжка хешів, кожен з яких обчислюється на базі попереднього. Для зменшення розміру розподіленої мережевої БД використовується деревоподібне хешування.
Наразі кількість монет в обігу системи становить понад 16.7 млн. Фактично, сьогодні BitCoin — це хмарна мережа розподілених обчислень. Дохід в BitCoin монетизується за рахунок валюти, цінність якої забезпечує електрична енергія і робота процесора. Фактично, номінал однієї монети дорівнює певній кількості процесорного часу. На практиці вартість її визначається співвідношенням біржових пропозицій та попиту, що з певною затримкою впливає на необхідні комп'ютерні ресурси для генерації монети.
Для збереження конфіденційності може бути застосований «біткоїн-міксер», котрий в одній транзакції змішує на вході біткоїни різних користувачів і робить одночасно багато платежів. Це ускладнює співставлення, хто куди платив.
Ще задовго до створення ВТС, 1983 року Девід Чаум і Стефан Брендс запропонували перші протоколи «електронної готівки»[24].
У травні 1997 року Адам Бак для протидії надсиланню спаму і DoS-атакам запропонував Hashcash, засновану на системі доказів виконання роботи. Згодом подібна система в інший реалізації стала частиною процедури створення нових блоків у біткоїн-базі.
Ідеї криптовалюти «b-money» описав 1998 року Вей Дай в розісланні шифропанків[25]. Незалежно від нього, приблизно в той же час аналогічні ідеї запропонував Нік Сабо для «bit-gold»[26]. Нік Сабо також запропонував модель ринкового механізму, заснованого на управлінні інфляцією, і досліджував деякі аспекти виявлення надійної інформації у ненадійній децентралізованій системі.
Пізніше Хел Фінні реалізував зв'язку ланцюжків хеш-блоків для системи Hashcash на базі чипу для шифрування IBM в рамках специфікації TPM. У 2008 році людиною або групою людей під псевдонімом[27] Сатосі Накамото був опублікований файл з описом протоколу і принципу роботи платіжної системи у вигляді тимчасової мережі. За словами Сатосі, розробка почалася у 2007 році. У 2009 році він закінчив розробку протоколу і опублікував код програми-клієнта. Мережа «біткоїнів» була запущена. За повідомленнями ЗМІ, Сатосі Накамото — псевдонім австралійського підприємця і фахівця з шифрування Крега Стівена Райта[28][29], хоча це всього лише одна з численних версій.
Подальшу розробку організовує і координує співтовариство розробників[30], при цьому будь-які значні зміни у протоколі повинні бути прийняті більшістю власників майнінгових пулів. Перший обмін біткоїнів на реальний товар стався у травні 2010 року — американець Ласло Ханеч за 10 000 біткоїнів отримав дві піци[31][32].
10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів CBOE розпочала торгівлю фьючерсами на біткоїн.[33] Наплив відвідувачів на сайт біржі був настільки значним, що сайт кілька годин був у непрацездатному стані.
За задумом творця системи — Сатосі Накамото, — будь-яка центральна емісія повинна бути скасована й замінена на персональну (особисту) емісію самих громадян.
В BTC існує два способи отримання монет BitCoin: генерація їх власними силами або купівля за якусь традиційну валюту (звичайний спосіб конвертації валют). У момент запуску системи на фазі її «розігріву» (bootstrap stage) було створено ситуацію, коли генерація монет була досить простою й доступною всім процедурою. Для цього потрібно було завантажити й інсталювати клієнта BitCoin, після чого запросити генерацію монет і зачекати.
Алгоритм спроєктований так, що в міру розвитку системи й збільшення грошової маси в ній, генерація нових грошей стає все складнішим обчислювальним завданням, вимагаючи все більше потужностей. Таким чином, якщо спочатку система активно залучає широкі маси учасників мотивацією досить легко збагатитися (що в рамках капіталістичної системи працює краще за будь-яку рекламу), то на якійсь стадії стає вигідніше купувати вже готові монети, ніж намагатися згенерувати їх, що створює попит на BTC. Далі запускається стандартна біржова торгівля, яка породжує конвертованість.
Коли загальна валютна база системи досягне суми 21 млн монет, то будь-який тип емісії буде повністю зупинено (щоб уникнути інфляції), після чого система увійде в третю заключну фазу — стабілізація. Зараз можна бачити, що в згоді з теорією BTC перебуває в заключній частині фази bootstrap, входячи в другу фазу[джерело?] — зокрема, це ознаменувалося значним пожвавленням біржових торгів по BTC останнім часом.
Програма-гаманець BitCoin — це планшетний застосунок, на кшталт WebMoney. Для роботи програми потрібно, щоб був відкритий мережевий порт номер 8333, тому якщо активовано захисний екран Windows або встановлено інший сторонній брандмауер, потрібно налаштувати його. Є версії гаманця для Windows, Linux, MacOS X, Android, IOS.
Всі дані про кількість біткоїнів користувача зберігаються у бінарному файлі, який називають гаманцем (англ. wallet). Гаманець показує поточний баланс, історію транзакцій та адреси, що доступні для надсилання коштів. Оскільки усі транзакції зберігаються у розподіленій базі даних, то комп'ютер користувача не повинен мати постійного підключення до мережі, щоб отримувати біткоїни.
Біткоїнові платежі зазвичай показуються одержувачу майже миттєво, але спочатку як «непідтверджені», тому що система поки не може гарантувати постійність такої транзакції. Транзакція може бути недійсною через конфлікт транзакцій (наприклад, коли два одержувачі отримують однакові біткоїни). Це може статися коли у програмному забезпеченні відправника є помилка або коли він навмисно робить спробу шахрайства. Коли мережа Bitcoin обробляє транзакцію, до черги, що містить транзакцію, додається все більше підтверджень. Зрештою, клієнт Bitcoin показує транзакцію як «підтверджену».
Процес підтвердження транзакції досягається за допомогою розв'язання обчислювально-складної задачі-підтвердження (англ. proof-of-work). Вона базується на даних транзакції, а також усій попередній історії транзакції. Цей процес робить неможливим переписування історії транзакції, не маючи при цьому обчислювальної потужності, більшої ніж решта мережі Bitcoin. Вузли, що обробляють блоки транзакції, винагороджуються фіксованою кількістю біткоїнів, що «постають з повітря», так само як і будь-які комісійні платежі, пов'язані з процесом транзакцій. Це компенсує операторам витрачену обчислювальну потужність, а також розподіляє багатства у системі Bitcoin у цілому. Складність задачі-підтвердження автоматично регулюється системою так, щоб середній час між обробкою двох блоків становив 10 хвилин. Усі учасники системи перевіряють чинність кожної транзакції й кожного блоку, та ігнорують ті, що порушують правила. Це, наприклад, блоки, що створюють неправильну кількість біткоїнів, або транзакції з подвійною витратою коштів.
У різних країнах ставлення до системи «біткоїн» значно відрізняється. У багатьох країнах статус досі не визначено або він змінюється. В окремих країнах операції з біткоїнами офіційно дозволені. Зазвичай вони розглядаються як товар[34][35] або інвестиційний актив[36] і для оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. Іноді біткоїни визнають розрахунковою грошовою одиницею[37][38], в інших країнах, наприклад, в Японії, Bitcoin є законним платіжним засобом[39][40][41] з податком на їх купівлю. В інших країнах (наприклад, у Китаї) операції з біткоїнами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб[42].
22 жовтня 2015 року Європейський суд ухвалив, що операції обміну біткоїнів на фіатні валюти звільняються від ПДВ. У рішенні суду уточнюється, що закон про ПДВ поширюється на поставку товарів і надання послуг[43]. Транзакції в біткоїнах були віднесені до платіжних операцій з валютами, монетами і банкнотами, і тому не підлягають оподаткуванню ПДВ. Суд рекомендував усім країнам-членам Євросоюзу виключити криптовалюту з переліку активів, що підлягають оподаткуванню[44].
Україна встановила порядок декларування криптовалюти, де біткоїни — це нематеріальний актив[45].
Діяльність зі створення нових блоків заради можливості отримати винагороду в формі емітованих біткоїнів і комісійних зборів отримала назву «майнінг» (від англ. mining — видобуток корисних копалин). Випуск нових біткоїнів децентралізований, не залежить від будь-якого регуляторного органу, обсяг емісії відомий заздалегідь. Стандартна порція нових біткоїнів додається до суми комісій з транзакцій, включених в черговий блок. Загальну суму винагороди отримує той, хто додав черговий блок в базу транзакцій[46].
Після формування кожних 210 000 блоків (приблизно раз на 4 роки) запрограмовано розмір винагороди новими біткоїнами зменшувати вдвічі[47], тобто це значення є спадною геометричною прогресією. Загальний обсяг емісії біткоїнів обмежений аналогічно сумі членів спадної геометричної прогресії і не перевищить 21 млн. На травень 2014 року в обігу перебувало 12,7 мільйона біткоїнів[27]. Спочатку розмір емісії при створенні блоку становив 50 біткоїнів. 28 листопада 2012 відбулося перше зменшення емісійної нагороди з 50 до 25 біткоїнів. Наступна зміна відбулась приблизно наприкінці липня 2016 року. 2031 року емісія буде зупинена зовсім (розмір винагороди 50 → 25 → 12.5 → … → 0)[47]. Формування блоків продовжиться й далі, але за них вже не буде фіксованої винагороди новими біткоїнами. Передбачається, що поступово основним джерелом винагороди за формування нових блоків стануть комісійні збори[46].
Станом на 2021, за оцінкою дослідників, на виробництво біткоїнів витрачається 121 терават-годин електроенергії на рік, що приблизно відповідає рівню споживання електроенергії у таких країнах як Аргентина, Україна та Норвегія.[48] Кількість електроенергії, витраченої на майнінг постійно зростає.
Для зменшення випадковості й більш рівномірного отримання біткоїнів майнери використовують спеціалізовані вебслужби — пули [65] (від англ. Pool — загальний фонд). Кожен учасник шукає свій варіант блоку і отримані результати направляє до пулу.
Пул отримує винагороду як якийсь потужний соло-майнер. Отримані біткоїни пул розподіляє між учасниками відповідно до встановлених власником пулу правилами.
Стандартні програми-клієнти орієнтовані на роботу з повною базою транзакцій. Програма-клієнт здатна працювати повністю автономно, як повноцінна мережа. Такий механізм забезпечує працездатність мережі без виділеного сервера і центрального агента, але змушує зберігати величезний архів всіх транзакцій. Станом на червень 2015 року розмір бази становив понад 42 ГБ. Після першого запуску на отримання, аналіз та збереження бази транзакцій може йти більше доби. У разі збільшення числа транзакцій до рівнів, порівнянних з популярними нині платіжними системами, проблема зберігання і передачі даних може унеможливити використання стандартних програмних клієнтів на більшості домашніх комп'ютерів. З цієї причини розроблені «тонкі клієнти», які зберігають на жорсткому диску тільки заголовки блоків (близько 80 байт)[49], а повний вміст блоків завантажують в міру потреби. Це економить місце на диску, але не підходить для майнінгу.
BTC приймають сотнях західних магазинів електроніки, косметики, компанії з надання послуг хостингу, замовлення їжі, лотереї, віртуальні ігри тощо. У результаті переговорів з компанією Amazon було досягнуто домовленості про використання BTC в її інтернет-магазинах (сума покупки повинна перевищувати $30)[джерело?].
У лютому 2011 року BitCoin взяла дуже важливу психологічну планку — вперше за її існування курс обміну BTC до USD досяг стійкого паритету, а в деякі вдалі дні за 1 монету BitCoin давали більше 1 долара. У середині 2011 року, на піку зростання, за одну монету цієї електронної валюти пропонували вже 18 доларів[джерело?].
Слід згадати й про політичний компонент, який вже починає проявлятися: після численних випадків закриття рахунків проєкту WikiLeaks у традиційних грошових системах цей проєкт продовжив збір грошей в системі BitCoin[джерело?].
Курс біткоїнів коливається залежно від попиту й пропозиції.
Паніка на криптовалютному ринку сталась через заборону Китаєм всіх ICO (Initial Coin Offering — первинне розміщення монет, форма залучення інвестицій в нові технологічні проєкти), а також новинами про заборону криптовалютних бірж в цій країні[53].
Станом на 23 вересня 2017 року курс ще знизився — до $3661,77 або 95894,19 гривень[54].
Найвищий курс 2017 року був 17 грудня — 20 тис. доларів, потім курс знову впав до 14-15 тис. доларів.
Станом на 2018 рік Китай і Південна Корея були одними з лідерів у криптовалюті — в цих країнах діють одні з найбільших у світі бірж і ферм з майнінгу криптовалют.
На початку 2019 року Bitcoin почав новий стрибок, 14 травня перетнувши позначку 8 тис. доларів.
2 серпня біткоїн вперше за рік подорожчав до 12 тис. дол.[12]
19 грудня 2020 року курс піднявся ще вище, до 24 тис. дол. і встановив новий історичний максимум із кінця 2017 року.[61]
На початку січня 2021 року Ілон Маск у твітері згадав біткоїн, через що його курс різко зріс. Курс біктоїна зріс до 42 тис. доларів — найвище за весь час до цього моменту.
8 лютого 2021 року компанія Tesla купила біткоїнів на 1,5 млрд $, через це курс криптовалюти різко зріс із 39 тис. до 43 тис. $ за штуку. Компанія планує використовувати біткоїн як платіжний засіб за свої продукти.[62][63]
11 лютого ріст продовжився, курс досяг 48,5 тис. $[64], це найбільший подібний ріст валюти з 2017 року[65]. На курс вплинуло і те, що один із найстаріших банків США — Bank of NY Mellon — вийшов на ринок криптовалют, створивши відповідний підрозділ.[66]
Критика біткоїнів йде від часу запуску системи і включає кілька головних положень.
Початковий розподіл монет надає значні переваги тим, хто почав емісію раніше. Як стверджується, біткоїни поширюються («генеруються») як нагорода за розв'язок складної задачі підтримки протоколу. Недоліком є те, що обсяг роботи, потрібний для отримання однієї монети в цей час[коли?], більш ніж у 500 000 разів перевищує обсяг роботи для створення перших монет. Чим більше людей приєднується до спільноти — тим важче стає генерувати монети[67][68].
Анонімність системи «біткоїн» заважає державі контролювати фінансові потоки, в тому числі через кордон. У вересні 2014 року Банк Англії висловив побоювання, що якщо у системи «біткоїнів» збільшиться популярність, то в крайньому варіанті можна втратити контроль над інфляцією[69].
Використання біткоїнів у тіньовій економіці дозволяє забезпечити непідконтрольність національним органам влади торгівлю такими товарами, як зброя, наркотики, тощо[70][71]. Як приклад подібної торгівлі ЗМІ найчастіше розглядають історію інтернет-магазину Silk Road. При цьому під час слухань в Сенаті США з приводу віртуальних валют зазначалося, що готівкові гроші для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає підставою для критики або заборони готівки.
Багато економістів вважають систему «біткоїнів» спекулятивною бульбашкою.
Створення (майнінг) біткоїнів вимагає використання енергоємної обчислювальної техніки. За останніми оцінками, на майнінг біткоїнів потрібно стільки ж енергії, скільки споживає ціла Нова Зеландія, а, можливо, й більше. У перші дні існування криптовалюти біткоїну всі необхідні підрахунки виконувалися на звичайних персональних комп'ютерах. Але зараз майнери використовують спеціально побудовані машини, оптимізовані під особливі алгоритми біткоїну. Вартість «видобутку» дорівнює вартості використовуваної електроенергії. Єдиний спосіб майнити з прибутком — мати доступ до найдешевшої електрики, тобто електрики, яка виробляється за рахунок згорання дешевого вугілля на старих теплових електростанціях. Майнінг біткоїну до 2017-18 років був сконцентрований у Китаї, який все ще сильно залежить від вугілля.[85] Але через різноманітні заборони з боку китайської влади більшість китайських майнерів вивезли свої ферми для майнінгу до Канади або інших країн.[86] Серед європейських країн майнінг досить сильно розвинений (станом на 2018 рік) в Естонії та Ісландії. Причому в Ісландії майнери вже споживають електроенергії більше, ніж корінні жителі країни.[87]
Станом на 2021, за оцінкою дослідників, на виробництво біткоїнів витрачається 121 терават-годин електроенергії на рік, що приблизно відповідає рівню споживання електроенергії у таких країнах як Аргентина, Україна та Норвегія.[48]
Станом на 2019 рік, виробництво біткоїнів було причиною викидів у атмосферу від 22 до 22,9 мільйона тонн вуглекислого газу, що приблизно відповідало рівню викидів, які генерують Йорданія чи Шрі Ланка.[88]
В Україні справжня популярність криптовалют розпочалася у 2014 році, коли ентузіасти створили громадську організацію, що має на меті поширення, розвиток та вивчення біткоїн та інших віртуальних валют на території нашої держави — Bitcoin Foundation Ukraine (BFU). Приблизно в цей час також почали з'являтись перші компанії та агенції, які пропонували фізичний обмін криптовалют за готівку, а також здійснення грошових онлайн-операцій. За словами власників даних структур, фізичним особам, що досі не стикалися з такого типу транзакціями, ризиковано і технічно непросто здійснювати їх самостійно, саме тому подібного роду компанії беруть на себе роль своєрідного посередника за що і отримують оплату у вигляді певних відсотків від загальної суми транзакції — подібно до звичайних банків.
Недавно BFU спільно з кількома іноземними статистичними компаніями провели цікаве дослідження щодо популярності та рівня використання біткоїн в Україні. Дані вийшли дуже цікаві — Україна потрапила до першої десятки країн світу за використанням біткоїн-нодів або вузлів, близько 40 % всіх угод з використанням даної криптовалюти були укладені на біржах з українським корінням. Фахівці пояснюють цей факт тим, що Україна також в числі перших за кількістю та якістю навчання ІТ-спеціалістів.
Також на сьогодні зацікавлення біткоїном тільки зростає, як і зростає кількість компаній, чия робота базується на операціях з цією валютою. У великих містах навіть проводиться чимало спеціальних навчальних курсів, де вивчають нюансам роботи з даною віртуальною валютою. А в Києві навіть створили офлайн-майданчик — Satoshi Square Kiev, на якому крім всього іншого також проводяться аукціони біткоїнів.
Попри це, широка громадськість ще і досі мало знає про криптовалюти, в тому числі біткоїн. Причиною цьому є той факт, що де-факто і де-юре платіжних систем, що працюють з криптовалютами, в Україні немає. Національний Банк України навіть дав свій коментар щодо використання даного типу валют — «…віртуальна валюта біткоїн вважається грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства».[89] За словами одного з засновників BFU, це не є правильно, адже по суті, тоді і валютного ринку в нашій державі теж немає, але це не заважає українцям купувати або продавати валюту в обмінниках.
Саме тому одним зі стратегічних напрямів роботи BFU можна вважати розробку та впровадження нормативно-правових актів та інших регуляторних документів законодавчого характеру, які б вивели учасників ринку біткоїн з тіні. [90]
З 19 грудня 2016 року Українська біржа запустила торгівлю ф'ючерсними контрактами на індекс Bitcoin. Специфікація контрактів зареєстрована в НКЦПФР. Це фактично перший регульований ринок у світі, який запропонував ф'ючерсні контракти на біткоїн.[91]
У 2016 році юридична компанія Axon Partners стала першою українською компанією, що внесла біткоїни у свій статутний капітал.[92]
До кінця вересня 2017 року в Україні планується надати криптовалюті певний правовий статус. Який саме, досі невідомо[93]. Національний банк України (НБУ) не визнав Bitcoin ні валютою, ні платіжним засобом.[94]
Станом на грудень 2017 року в Україні є кілька обмінників-сайтів і одна біржа — BTC TRADE UA. У Києві та Одесі було встановлено Bitcoin-банкомати.
У липні 2020 року одна з найбільших криптобірж світу — Binance — запрацювала із українською гривнею.[95] Перед цим було перекладено інтерфейс біржі українською мовою.
Залежно від позиції та вимови в українській мові i, y (ігрек) передаються також літерами і, ї та и. <…> Ї пишеться після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енеїда, Ізмаїл, Каїр.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: |