Джей Джон (англ. John Jay; 12 грудня 1745 — 17 травня 1829) — американський політик, державний діяч, революціонер, дипломат, батько-засновник США, президент Континентального конгресу (1778-1779), перший Голова Верховного суду США (1789-1795). Протягом та після Американської революції був міністром (послом) в Іспанії та Франції, допомагаючи створювати американську зовнішню політику та забезпечуючи сприятливі умови миру з англійцями (Угода Джея) та французами. Разом з Александром Гамілтоном та Джеймсом Медісоном був співавтором «Федераліста» — збірки з 85 статей у підтримку ратифікації Конституції США.

Джон Джей
англ. John Jay
1-й Голова Верховного суду США
26 вересня 1789 — 29 червня 1795
Наступник	Джон Ратледж
2-й Губернатор штату Нью-Йорк
1 липня 1795 — 30 червня 1801
Попередник	Джордж Клінтон
Наступник	Джордж Клінтон
2-й Міністр закордонних справ
7 травня 1784 — 22 березня 1790
Попередник	Роберт Лівінгстон
Наступник	Томас Джефферсон
Президент Континентального конгресу
10 грудня 1778 — 28 вересня 1779
Попередник	Генрі Лоуренс
Наступник	Семюєль Хантінгтон
Народився	12 грудня 1745(1745-12-12) Нью-Йорк, США
Помер	17 травня 1829(1829-05-17) (83 роки) Округ Вестчестер, США
Похований			США
Alma mater		Федералістська партія
Батько			Сара Лівінгстон
Діти		Єпископальна церква США
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1790)
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Як лідер новоствореної Федералістської партії, Джей був губернатором штату Нью-Йорк, автором першої конституції штату Нью-Йорк та провідним борцем проти рабства. Його перші дві спроби прийняти закон про звільнення рабів у 1777 та 1785 рр. зазнали невдачі, але третя спроба у 1799 р. була вдалою.