Пое́т, жін. поетéса, поéтка —

1. Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. // Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. // Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець, поет-пісняр, піїт, бард, скальд, піїта, віршомаз.
2. Той, хто поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу.

• Українська література
• Письменник

• Київська школа поетів та її оточення: (модерні стильові течії української поезії 1960-90-х років): монографія / Тарас Пастух. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 700 с.

• Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 2-ге вид. — 1728 с.
• Українські молоді поети