Автопортрет українського поета Тараса Шевченка

Пое́т, жін. поетéса, поéтка —

1. Автор чи авторка літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. // Художник(-ця) будь-якого виду мистецтва, твори якого(-ї) відзначаються поетичністю. // Той/та, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець, поет-пісняр, піїт, бард, скальд, піїта, віршомаз.
2. Людина, що поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу.

• Українська література
• Письменник

• Київська школа поетів та її оточення: (модерні стильові течії української поезії 1960-90-х років): монографія / Тарас Пастух. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 700 с.

• Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 2-ге вид. — 1728 с.
• Українські молоді поети
• Піїт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 215.