Украї́нська мо́ва — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Єдина державна мова в Україні та одна з трьох офіційних мов у Придністров'ї. На початку XX ст. українська також була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

Українською мовою говорять в Україні, прикордонних територіях сусідніх країн, де здавна мешкають українці^[1], а також у країнах, куди свого часу виїхала значна кількість українців (українська діаспора).

Українська мова виділилася безпосередньо з праслов'янської мови у період від VI — VII ст. до XI ст. (різні вчені по-різному трактують час виокремлення української мови). Розмовна мова південних районів Русі^[2]. X — XIII ст. є одним з етапів розвитку сучасної української мови. Літературна мова на основі народної розмовної мови існує від XVIII ст.

Українська мова мала державний статус в Українській Народній Республіці від 3 січня 1919 р. У новітні часи в Україні державний статус українська має від 27 жовтня 1989 р.^[3], коли було внесено відповідні зміни до Конституції УРСР. Зараз її статус регулюється 10 статтею Конституції^[4]. У невизнаній Придністровській Молдавській Республіці українська має статус однієї з трьох офіційних мов від 2 вересня 1990 р^[5].

1999 року було складено проект реформи українського правопису, який підтримала більшість відомих українських мовознавців. До нього внесено зміни, які враховують столітні традиції української орфографії.

• 20 липня 2011 року — суд скасував рішення Макіївської міськради про закриття трьох шкіл на Донеччині. Представники влади не були присутні на жодному засіданні суду^[7].
• 19 липня 2011 року — 15 липня 2011 року у Пряшеві через обмеження фінансування вийшов останній номер єдиної української газети у Словаччині «Нове життя»^[8].
• 15 липня 2011 року — Наталія Іваничук: «Чи я чуюся в тіні автора? Звичайно. Мимоволі відчуваєш, що це не твоя книжка. Хоча я її переживаю як свою: коли книжка виходить, я тішуся, як своєю, вона і є моєю, але наполовину»^[9].
• 12 липня 2011 року — у Донецьку від інфаркту вмерла Любов Синагіна — одна з учительок ліквідованої україномовної школи № 111^[10].
• 12 липня 2011 року — більшість українців (71%) за останній рік не купували і не читали книг сучасних українських авторів^[11].
• 11 липня 2011 року — Одеська міськрада дозволила 78 школам і 120 дошкільним установам вести навчання українською і російською мовами. Це рішення депутати міськради ухвалили 8 липня під час сесії^[12].
• 7 липня 2011 року — депутатські комісії Львова підтримали пропозиції Ірини Фаріон до Програми розвитку української мови^[13].
• 7 липня 2011 року — «В Україні ніхто не збирається русифіковувати школи», — про це в ексклюзивному коментарі сказав міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, коментуючи заяву народного депутата фракції НУНС В'ячеслава Кириленка, що з наступного навчального року київські школи масово русифікуватимуть^[14].
• 5 липня 2011 року — лідер політичної партії «За Україну!» В'ячеслав Кириленко заявив, що триватиме русифікація шкіл Києва. Про це повідомляє прес-центр партії^[15].
• 5 липня 2011 року — у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України спростовують інформацію про скорочення кількості годин, відведених на вивчення української мови в молодших класах^[16].
• 5 липня 2011 року — Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України затвердило Типові навчальні плани для початкової школи, у яких зменшено кількість годин для вивчення української мови^[17].

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю,
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова,
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою,
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Україномовні бари / ресторани Києва

• Мережа львівських «чоколядових» кав'ярень «Золотий дукат».
• Мережа ресторанів швидкого харчування «McDonald's».
• Ресторан «Гарбузик» на Подолі.
• Ресторан «О'Панас» у парку Т. Шевченка.

Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Українська мова», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті.

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про нашу рідну мову.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться лівому чи правому горішньому куті (залежно від оформлення), і натисніть кнопку «Перейти». Якщо Ви не знайшли статті за вказаним словом або терміном, Ви можете створити її використовуючи панель «Створити статтю», розміщену нижче.

Запити на створення нових статей:

Проект:Українська мова — тут Ви можете знайти учасників цього проекту, приєднатися до них або звернутися за вирішенням питань щодо української мови.

В рамках Вікіпроекту пропонується вирішувати такі основні задачі:

• написати (дописати) статті, які стосуються граматики, історії, морфології української мови, тощо.
• зробити аудит того, що вже є, створити список таких статей на порталі «Українська мова», додати посилання до шаблону «Українська мова».
• доопрацювати портал.
• перевірити основну статтю — Українська мова (можливі помилки, можливо чогось суттєвого по розділах не вистачає).
• після написання статті Українська мова і отримання статусу «доброї» — переклад матеріалу англійською мовою, бо на сьогодні англомовна стаття є не повною і почасти подає неправильну інформацію.

У «Вікіпедії»

Русинська мова — група різних українських діалектів, якими розмовляють етнографічні групи русинів Сербії, Словаччини, Польщі та України. В Україні носії цих діалектів мешкають переважно на Закарпатті. Деякі науковці виділяють ці діалекти в окрему мову, в той час більшість філологів з України та інших країн, які досліджували ці говірки^[18] вважають її кодифікованою або не кодифікованою групою говорів української мови.

Насправді існує чотири «русинські» мікромови, три з яких — бачвансько-сремська або паннонська / бачвансько-русинська, лемківсько-пряшівська або русинська на Пряшівщині / шарисько-пряшівська та лемківська у Польщі або лемківсько-горлицька — є кодифікованими у 90-х р.р. XX ст., а «підкарпаторусинська» або русинська на Закарпатті не є кодифікованою і являє собою масив українських говорів Закарпатської області.

В інтернеті

• 16 грудня 2010 р. - «Google» — проблеми з мовою, про незадовільний пошук україномовних ресурсів «Google» та неякісний переклад. Блог «ЦеНеБлог». (укр.)
• 15 грудня 2010 р. - Коли мера Одеси повернуть у русло президентського курсу?. (рос.)
• 25 листопада 2010 р. - Тема «Дня»: «Мова відсотка в інтелекті», С. Сухобок. (укр.) / Тема «Дня»: «Язык процента в интеллекте», С. Сухобок. (рос.)
• 22 листопада 2010 р. - Офіційна двомовність перетворить Україну на «Бананові Острови», А. Окара. (укр.)
• 17 листопада 2010 р. — Лариса Масенко: Коли не ведеться мовна політика в країні – це теж політика. (укр.)
• 15 листопада 2010 р. — Влада намагається звести нанівець той шлях, який пройшла українська мова. (рос.)
• 6 листопада 2010 р. — Експертний висновок щодо нових проектів Закону про мови Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. (укр.)
• 6 жовтня 2010 р. — «Чия мова — того й влада», В. Ющенко. (укр.)
• 29 вересня 2010 р. — Ірина Фаріон: Проєкт «Закону про мови» – право на деградацію, дегенерацію і яничарство. (укр.)
• 27 вересня 2010 р. — Law on new status of Russian will destroy Ukrainian nation, Kyiv Mohyla Academy scientific board says. (англ.) / Senat Akademii Kijowsko-Mohylańskiej: projekt nowej ustawy ws. języków zniszczy język ukraiński. (пол.)

• 24 вересня 2010 року делегацією Кембриджського університету в Києві було підписано угоду з Д. Фірташем у справі фінансування «українських студій у Кембриджському університеті» на постійній основі — вивчення українських літератури, культури та мови^[19]. Список наукових установ у світі, де вивчається українська мова та культура, див. тут.
• Мовці української та російської мов, які не вчили іншу мову, не розуміють одне одного — у часи, коли мовних контактів між українцями та росіянами не було, для спілкування були потрібні перекладачі.
  У складі відомого московського посольства до Речі Посполитої у 1653 р. Б. А. Репніна-Оболенського був український перекладач Тимофій Топоровський.
  Для обговорення умов договору між Військом Запорозьким та Московським царством разом з посольством В. Бутурліна до Переяслава прибули двоє толмачів (перекладачів) — Степан Кольчинський та Білял Байцин.
  «Переяславські статті» також перекладалися з української мови (її називали «білоруським письмом») на російську — ця робота була здійснена українськими перекладачами, які працювали у московському Посольському приказі — Степаном Кольчинським, Тимофієм Топоровським та Михайлом Кульчицьким^[20][21].
• У 1880 р. в Одесі вийшла книга польського і російського філолога Михайла Красуського «Давність малоросійської мови» (рос. «Древность малороссийского языка»), де українська мова розглядається як «праматір» мов народів Індії та Європи. Знання багатьох мов призвели вченого до висновку, що українська мова старша за грецьку, латину, старослов'янську мови. Хоча підхід Красуського не був науковим — він оперував здебільшого народною етимологією слів — його праця викликала інтерес до української мови.
• Найдовшим словом в українській мові, що його фіксують словники, яке містить тридцять літер, є «дихлордифенілтрихлорметилметан» — назва одного з пестицидів^[22].
• Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4.279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.
• Найдовша абревіатура в українській мові — «ЦНДІТЕДМП», Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання, абревіатура містить дев'ять літер.
• В українській мові відомо два семибуквенні паліндроми: «ротатор» і «тартрат» (сіль винної кислоти), найдовшою фразою є «Я несу гусеня».
• Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України датована 858 роком.^[23][24]
• Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» І. Котляревського, який вважається основоположником нової української літературної мови.^[23][24]
• Найуживанішою літерою української абетки є літера «п», з якої починається найбільша кількість слів, найменш уживаною є літера «ф».^[24]

• Попівка (гміна Тшещани) — почато 23 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Війна химер — почато 23 серпня 2017 користувачем LeonNef

• Прикордонний Дмитро Максимович — почато 22 серпня 2017 користувачем MikeZah

• Задембце-Колонія — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Київка (Татарський район) — почато 21 серпня 2017 користувачем Андрій Гриценко

• Задембце — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Заборце — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Тшещани Другі — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Тшещани Перші — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Острувек — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Неледєв — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Молодятиче — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Майдан Великий — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Леопольдув — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Коритина — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Юзефин — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Зільберман Юрій Абрамович — почато 21 серпня 2017 користувачем Леонід Панасюк

• Дрогоювка — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Богуцице — почато 21 серпня 2017 користувачем Когутяк Зенко

• Чижев — почато 20 серпня 2017 користувачем Олекса-Київ

• Потужність пласта — почато 20 серпня 2017 користувачем Білецький В.С.

Усього знайдено статей: 57043 (23 серпня 2017)