Хорва́тська мо́ва (хорв.Hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови,[1][2][3] який використовують переважно в Хорватії, Боснії і Герцеговині і сербській Воєводині, має статус міноритарної в Чорногорії, Австрії, Італії, Угорщині, Румунії. Є офіційною мовою Європейського Союзу. Належить до групи південнослов'янських мов.
| Хорватська мова | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| hrvatski jezik | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Хорватські діалекти в Хорватії та Боснії і Герцеговині | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поширена в | Хорватія, Боснія і Герцеговина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Регіон | Південно-Східна Європа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Носії | 5,5 млн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Писемність | латинка (гаєвиця) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Класифікація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Офіційний статус | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Офіційна |
 Боснія і Герцеговина Сербія (Воєводина) Європейський Союз | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Регіональна |
 Чорногорія Австрія Угорщина Італія Румунія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Регулює | Рада з нормативної стандартної хорватської мови (хорв. Vijeće za normu hrvatskoga standardnog jezika) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коди мови | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ISO 639-1 | hr | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ISO 639-2 | hrv | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ISO 639-3 |
У середині 18-го століття було здійснено перші спроби сформувати хорватський літературний стандарт на основі неоштокавського діалекту, який служив міжрегіональною лінгва франка, відводячи на другий план чакавське, кайкавське та штокавське просторіччя.[5] Вирішальну роль зіграли хорватські вуківці (послідовники Вука Караджича), які наприкінці 19-го ст. — на поч. 20-го ст. закріпила використання неоштокавського як літературного стандарту, а також фонологічної орфографії.[6] Для запису хорватської мови використовують латинську абетку «гаєвицю».[7] Поширення і діалектиПоширена в Боснії і Герцеговині, Хорватії, а також в Австрії та Італії. Має три діалекти, які за варіантами займенника «що» у цих діалектах, називаються штокавський, чакавський та кайкавський діалект. Відмінності між цими діалектами виникли ще у дописемну епоху історії слов'янських народів. Штокавська говіркаШтокавська говірка є розмовною головним чином у 2/3 з Хорватії. Хорватів в Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині — штокавська говірка є розмовною головним чином. Приклад: Što ću vam reć: u nama tuče hrvatsko srce! Моліська хорватська говіркаМоліська хорватська говірка є розмовною в трьох селах італійської Молісії (Kruč, Štifilić, Mundimitar) що заселені нащадками південних хорватів, які мігрували туди зі східного Адріатичного узбережжя в 15-му сторіччі. Оскільки ці люди мігрували далеко від решти частини їхніх родичів тому, мова діаспори чіткіша від стандартної мови, і має більший вплив італійської мови. Моліська хорватська говірка — штокавська-чакавська говірка. Чакавська говіркаЧакавська говірка є розмовною в західній, центральній, і південній частині Хорватії, переважно в Істрії, затоці Кварнер, Далмації, а також в хорватських внутрішніх територіях (Гака, Покуп'є тощо). За чакавським говором ять здебільшо вживають як і або т як e (рідко як ye), або навіть змішано екавська-ікавська вимова. Багато говорів чакавської мають багато запозичень з венеційської, італійської, грецької і інших середземноморських мов. Приклад: Ča ću vom reć: u nom tuče harvosko sarce! Говірка хорватів БургенландуЦя хорватська говірка — чакавсько-штокавська говірка. Вона є розмовною перш за все у федеральній землі Бургенланд в Австрії, та в сусідніх областях у Відні, Словаччині, і Угорщині серед нащадків хорватів, які мігрували туди у 16-му сторіччі. Ці говори або, можливо, сімейство говорів абсолютно відмінне від стандартної хорватської. На них сильно вплинула німецька мова, а також угорська. Крім того, вони мають деякі властивості від усіх трьох головних діалектних груп у Хорватії, оскільки переселенці не походять цілком з тих самих областей Хорватії. Стандарт «Мікро-літературний» заснований на чакавській говірці &, і, подібний до чакавського говору, характеризується найконсервативнішими граматичними структурами: він зберігає ті форми, що втратила штокавська говірка офіційної хорватської мови. Як мінімум 100 000 осіб говорять хорватською бургенладською говіркою, і майже всі двомовні з німецькою мовою. Її майбутнє непевне, але є деякий рух, щоб зберегти її. Вона має офіційний статус в шести районах Бургенланду, і використовується в деяких школах в Бургенланді та сусідніх західних частинах Угорщини. Кайкавська говіркаКайкавська говірка є здебільшого розмовною у мешканців півночі і північного заходу Хорватії, зокрема третини країни біля угорського й словенського кордону: головним чином навколо міст Загреб, Вараждин, Чаковец, Копривниця, Петриня, Делніце тощо. Подає ять здебільшого як e (рідко як дифтонг i); ця вимова не може дорівнювати екавсько-штокавській говірці, оскільки багато кайкавських говорів мають закритий e приблизно ae (від ять) і відкритий e (від оригінального e). Є нестача декількох піднебінних звуків (ć, lj, nj, dž), знайдених в штокавській говірці, і має деякі запозичені слова від сусідніх словенських говорів, а також з німецької, головним чином у містах. Приклад: Kaj bu vam rekel: v nam tuče horvatsko serce! Історія Найдавніші писемні пам'ятки датуються XII сторіччям (Башчанський напис, написаний глаголицею, близько 1100 року; Грамота Куліна, написана кирилицею 1189 року). У теперішній мові використовується хорватський варіант латинки. Літературна мова створена у 2-й половині XV століття на основі штокавських говірок.[8] У її формуванні визначну роль відіграли хорватські францисканці, єзуїти, хорвати Бартол Кашич, Людевит Гай. Об'єднання у літературній мові особливостей різних діалектів дало велику варіативність літературної мови як у лексиці, так у фонетиці і морфології. Орфоепічна норма вимови — подвійна: на місці старого «ятя» (Ѣ) допускається вимова [ije] (mlijeko — молоко,) або [je] (mljekara), що відповідно називається ijекавською та jєкавською вимовою. ФонетикаМові властиві довгі та короткі голосні та тонічний (музичний) наголос, що відрізняє її від усіх інших слов'янських мов. Існує складотвірний сонант [r]. Розвиток ЯтьПрото-слов'янський голосний звук ять з часом змінився, і зараз щодо нього існують три варіанти:
У хорватській мові довгий дифтонг реалізується як [ie][9]. МорфологіяІменники, прикметники, займенники та числівники змінюються за відмінками. Дієслово має розвинену систему дієвідміни: чотири ряди простих та складних форм минулого часу, два ряди форм майбутнього часу. Інфінітив може заміняти конструкція зі сполучника «da» і форми теперішнього часу. Письмо
Словник прикладів відмінностей між мовами
НагородиЩорічно в Хорватії відбувається відзначення нагородою доктора Івана Шретера за найкраще слово, написане хорватською. Примітки
Див. такожЛітература
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
