Політика, вибори

• 1 січня — Латвія розпочала піврічне головування в ЄС
• 2 січня — Вірменія стала членом Євразійського економічного союзу^[1]
• 11 січня — Колінда Грабар-Кітарович, яка представляла хорватську правоцентристську опозицію, обрана першою жінкою-президентом країни^[2]
• 14 січня — президент Італії Джорджо Наполітано подав у відставку^[3]
• 23 січня — парламент Таїланду ухвалив рішення про імпічмент колишньому прем'єр-міністеру країни Їнглак Чинават і заборонив їй займатися політичною діяльністю протягом п'яти років^[4]
• 25 січня — у Греції на позачергових парламентських виборах перемогла ліворадикальна партія «СІРІЗА»^[5]
• 31 січня — на спільному засіданні обох палат італійського парламенту новим президентом Італії на 7-річний термін обраний 73-річний суддя Серджіо Маттарелла^[6]
• 1 березня — владна Народно-демократична партія Таджикистану набрала на виборах до нижньої палати парламенту 65,4 %, зберігши більшість депутатських крісел^[7]
• 2 березня — вихід Five Nights at Freddy's 3
• 10 березня — Росія заявила про вихід з Договору про звичайні збройні сили в Європі^[8]
• 12 березня — Ісландія відкликала заявку на вступ до ЄС^[9]
• 28 березня — президентські вибори в Нігерії виграв опозиційний кандидат Мухаммаду Бухарі^[10], це перша мирна і демократична передача влади в історії країни
• 29 березня — Іслам Карімов переобраний президентом Узбекистану
• 15 квітня — Європарламент ухвалив резолюцію, в якій названо геноцидом вбивство 1,5 млн вірменів турецькою армією в часи Першої світової війни^[11]
• 19 квітня — на загальних виборах у Фінляндії перемогу здобула опозиційна партія «Центр» на чолі з Юхою Сіпілею^[12]
• квітень — Туреччина відкликала посла у Ватикані після Франциск назвав трагедію вірменів геноцидом^[13]
• 26 квітня — чинний президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв здобув перемогу на позачергових президентських виборах з результатом 97,7 % голосів^[14]
• 26 квітня — чинний президент Того Фор Гнассінгбе переобраний на третій термін^[15]
• 8 травня — Консервативна партія, яку очолює Девід Камерон, зайняла більшість місць у парламенті в результаті парламентських виборів
• 14 травня — уряд Японії затвердив закон, що скасовує заборону на ведення військових дій за кордоном, який діяв з моменту закінчення Другої світової війни^[16]
• 16 травня — єгипетський суд засудив поваленого президента Мохаммеда Мурсі до страти через масову втечу з в'язниці в 2011 році^[17]
• 21 травня — президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв підписав закон, яким приєднав країну до Євразійського економічного союзу^[18]
• 24 травня — у другому турі президентських виборів у Польщі переміг кандидат від опозиційної партії Право і справедливість Анджей Дуда^[19]
• 7 червня — правляча у Туреччині ісламсько-консервативна «Партія справедливості і розвитку» перемогла на виборах, але втратила абсолютну більшість в парламенті^[20]
• 1 липня — Люксембург почав піврічне головування в Євросоюзі^[21]
• 5 липня — греки на референдумі понад 61 % голосів сказали «ні» пропозиціям міжнародних кредиторів^[22]
• 14 липня — у Відні між Іраном і «шісткою» міжнародних посередників підписано угоду щодо іранської ядерної програми^[23]
• 20 липня — у Гавані та Вашингтоні відновлюють роботу посольства США і Куби^[24], закриті з 1961 року
• 24 липня — П'єр Нкурунзіза, попри протести, втретє став президентом Бурунді
• 29 липня — Росія на засіданні Ради безпеки ООН застосувала вето до резолюції про створення міжнародного трибуналу з розслідування катастрофи літака «Малайзійських авіаліній» Боїнг-777 рейсу MH17 над територією України 17 липня 2014 року і загибелі 298 осіб^[25]
• 2 серпня — Індія і Бангладеш вирішили територіальну суперечку, обмінявшись анклавами^[26]
• 3 вересня — Конгрес Гватемали прийняв відставку президента Отто Переса, звинуваченого у корупційних злочинах^[27]
• 14 вересня — Малкольм Тернбулл став новим лідером Ліберальної партії та прем'єр-міністром Австралії
• 14 вересня — у Греції Коаліція радикальних лівих сил (СІРІЗА) Алексіса Ципраса перемогла на дострокових парламентських виборах, набравши 35 % голосів^[28]
• 16 вересня — Україна запровадила масштабні санкції проти Росії
• 4 жовтня — за результатом виборах у Киргизії до парламенту пройшли шість партій
• 4 жовтня — на парламентських виборах у Португалії перемогу вибороли правоцентристи на чолі з чинним прем'єром Педру Пассушем Коелью, їхня коаліція «Португалія попереду» набрала 37 % голосів^[29].
• 11 жовтня — президентом Білорусі переобраний Олександр Лукашенко, який займав цей пост з 1994 року^[30].
• 19 жовтня — на парламентських виборах у Канаді перемогла опозиційна Ліберальна партія^[31], лідер лібералів Джастін Трюдо очолив уряд.
• 25 жовтня — у Польщі на виборах до Сейму перемогла партія Качинського «Право і Справедливість»^[32].
• 25 жовтня — колишній режисер і актор-комік Джиммі Моралес здобув перемогу на президентських виборах у Гватемалі^[33].
• 1 листопада — владна партія Туреччини Партія справедливості і розвитку виграла парламентські вибори з результатом у 49,4 %, отримала в парламенті 315 місць з можливістю сформувати однопартійний уряд^[34].
• 7 листопада — лідери Тайваню та Китаю провели першу зустріч з моменту закінчення громадянської війни у 1949 році: президент Тайваню Ма Інцзю і лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрілися в Сингапурі^[35].
• 8 листопада — у М'янмі на парламентських виборах перемогла опозиційна партія «Національна ліга за демократію» «„під проводом Аун Сан Су Чжі^[36].
• 9 листопада — регіональний парламент Каталонії ухвалив резолюцію, що проголошує вихід провінції зі складу Іспанії^[37].
• 22 листопада — опозиційний кандидат Маурісіо Макрі переміг на виборах президента Аргентини^[38]
• 20 грудня — в Іспанії на виборах перемогла Народна партія, але втратила змогу сформувати уряд самотужки^[39]

Збройні конфлікти

• 1 січня — НАТО розпочинає в Афганістані нову місію Resolute Support' (Рішуча підтримка), на зміну місії Міжнародних сил з підтримки безпеки в Афганістані (ISAF)^[40].
• 3 січня — ісламістське угруповання Боко Харам захопило місто Бага на північному сході Нігерії та військову базу, що там розташована^[41].
• 13 січня — внаслідок обстрілу бойовиками угруповання ДНР автобуса, що прямував до Донецька, 12 людей загинуло і 16 поранено.
• 20 січня — у столиці Ємену, місті Сана, шиїтські повстанці захопили президентський палац^[42].
• 21 січня — після 242 діб героїчної оборони українські вояки залишили зруйновані термінали донецького аеропорту^[43].
• 24 січня — внаслідок артилерійського обстрілу російськими терористами східних житлових кварталів Маріуполя загинуло 30 осіб та близько сотні отримали поранення.
• 26 січня — курдське ополчення, що протистоїть силам угрупування Ісламська держава, відвоювало у неї сирійське місто Кобані на кордоні з Туреччиною^[44].
• 27 січня — Верховна Рада України визнала Росію країною-агресором, а самопроголошені ДНР і ЛНР терористичними організаціями^[45].
• 29 січня — у Вуглегірськ увійшли танкові загони бойовиків, у місті розгорнулися запеклі бої^[46].
• 5 лютого — авіація Йорданії завдала перших авіаударів по позиціях Ісламської держави, відколи бойовики цього угруповання поширили відео спалення живцем полоненого йорданського пілота Моаза аль-Касасбеха^[47].
• 10 лютого — російські терористи з Горлівки обстріляли з РСЗВ «Смерч» штаб антитерористичної операції і житлові квартали Краматорська. Загинули 17 людей, поранено понад 60, серед них вояки^[48].
• 12 лютого — у Мінську за підсумками 16-годинних зустрічей лідерів країн Нормандської четвірки і учасників контактної групи був прийнятий комплекс заходів з врегулювання конфлікту на сході України.
• 18 лютого — українські війська покинули Дебальцеве.
• 22 березня — в Ємені шиїтський рух хуті зайняв третє за величиною місто Таїз і місцевий аеропорт^[49].
• 25 березня — очолювана Саудівською Аравією коаліція з десяти сунітських країн почали військову операцію в Ємені проти шиїтських повстанців, що захопили владу^[50]. До коаліції також входять Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Єгипет, Йорданія, Судан, Марокко і Пакистан.
• 29 березня — бойовики-суніти, опозиційні до Ісламської держави, захопили стотисячне місто і центр провінції Ідліб на північному заході Сирії^[51].
• 2 квітня — 147 людей були убиті в університеті на північному сході Кенії через напад бойовиків сомалійського ісламістського угруповання Аль Шабаб^[52].
• 17 травня — в Іраку угрупування Ісламська держава взяла під контроль місто Рамаді, столицю регіону Анбар.^[53] Влада провінції повідомила, що жертвами бойовиків у Рамаді стали, щонайменше, пів тисячі цивільних.
• 20 травня — бойовики Ісламської держави взяли під контроль Пальміру (Сирія)^[54].
• 3 червня — російсько-терористичні загони здійснили спробу наступу на Мар'їнку та втратили сотні бійців убитими та пораненими^[55].
• 16 липня — урядові війська відвоювали у повстанців-хоуситів найбільше портове місто Ємену Аден^[56].
• 25 липня — турецька авіація завдала ударів по позиціях курдів та Ісламської держави у Сирії та Іраку. У відповідь, Курдська робітнича партія оголосила про припинення перемир'я^[57].
• 27 серпня — вперше після початку військового протистояння з повстанцями-шиїтами Хусі війська Саудівської Аравії увійшли на території Ємену^[58].
• 26 вересня — Росія, Сирія, Ірак та Іран створили у Багдаді інформаційний центр для боротьби з Ісламською державою^[59].
• 28 вересня — таліби зайняли Кундуз, провінційний центр на півночі Афганістану^[60]
• 30 вересня — Рада Федерації РФ, (верхня палата парламенту), дала згоду на використання військово-повітряних сил країни на території Сирії^[61]. Вступ Росії у війну на боці сил Асада
• 25 листопада — турки збили російський винищувач Су-24, що перетнув кордон між Сирією і Туреччиною, внаслідок чого зібрано позачергове засідання НАТО^[62]
• 25 листопада — іракські урядові війська звільнили від бойовиків Ісламської держави місто Ер-Рамаді, що перебувало під контролем терористів багато місяців^[63]

Економіка

• 1 січня — Литва увійшла в єврозону.
• 15 січня — курс євро до швейцарського франка впав на 30 % через рішення Центробанку Швейцарії знизити процентну ставку до −0,75 % і відмовитися від мінімального курсу національної валюти до євро^[64]..
• 26 січня — Росія вперше відмовила невизнаному Придністров'ю у фінансовій допомозі^[65].
• 26 січня — міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's знизило довгостроковий і короткостроковий валютні рейтинги Російської Федерації до спекулятивного рівня BB+/B з інвестиційного BBB-/A-3^[66]..
• 5 лютого — Національний банк визнав неплатоспроможним банк «Надра» Дмитра Фірташа, який входить у групу найбільших фінустанов України^[67]
• 6 лютого — Національний банк України підвищив облікову ставку з 14 % до 19,5 %^[68]
• 23 лютого — три найбільших мобільних оператори України Київстар, МТС Україна і Астеліт (TM life :)) придбали ліцензії 3G на користування радіочастотним ресурсом для ІМТ-2000 (UMTS) в Україні^[69]
• 3 березня — Національний банк України визнав п'ятий за величиною банк країни Дельта Банк неплатоспроможним^[70].
• 4 березня — Національний банк України підвищив ставку рефінансування до 30 %^[71].
• 11 березня — Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила надання Україні близько $17,5 млрд у рамках нової програми розширеного фінансування^[72].
• 9 квітня — найбільша компанія України Метінвест заявив про стан дефолту^[73].
• 15 квітня — Сенат Конгресу Аргентини схвалив проєкт уряду адміністрації Кристини Фернандес де Кіршнер про націоналізацію залізниць в країні^[74].
• 23 квітня — американські та британські регуляторні органи оштрафували Deutsche Bank на $2,5 млрд за спроби маніпулювати обліковими банківськими ставками^[75].
• 12 травня —“ Укрзалізниця» повідомила кредиторам про настання технічного дефолту за її внутрішніми боргами^[76].
• 14 травня — Газпром уперше програв суд по принциповій умові міжнародних контрактів «бери або плати»^[77]: Віденський арбітраж підтвердив право чеської «RWE Transgas» знижувати об'єми закупівель без штрафів.
• 29 червня — у Пекіні підписано акт про створення Азійського банку інфраструктурних інвестицій^[78], учасниками стали 57 держав, у тому числі Китай, Індія, Росія та Німеччина.
• 1 липня — Греція не перевела Міжнародному валютному фонду черговий платіж у розмірі 1,5 млрд євро, що означає визнання дефолту за борговими зобов'язаннями^[79].
• 23 липня — власник газети «Financial Times» ПІрсон узгодив продажу видання японській компанії Nikkei за $1.3 млрд^[80].
• 27 липня — після 20 років переговорів Казахстан у Женеві підписав протокол про приєднання до Світової організації торгівлі^[81].
• 3 серпня — Пуерто-Рико допустило дефолт за борговими зобов'язанням перед кредиторами^[82].
• 3 серпня — у Єгипті запустили друге русло Суецького каналу^[83].
• 1 вересня — найбільший російський авіаперевізник Аерофлот оголосив про придбання другої російської авіакомпанії Трансаеро за один рубль^[84], у результаті операції з'явиться авіакомпанія, яка займе рівно половину російського авіаринку
• 4 вересня — Газпром підписав угоду про будівництво «Північного потоку-2»^[85].
• 23 вересня — група китайських компаній уклала угоду з авіабудівною корпорацією Boeing про постачання 300 літаків на суму $38 млрд^[86], угода була підписана під час візиту голови КНР Сі Цзіньпіна у США.
• 5 жовтня — США, Японія, Нова Зеландія, В'єтнам, Канада, Австралія, Малайзія, Перу, Бруней, Сингапур, Чилі та Мексика досягли угоди за договором про Транстихоокеанське партнерство (Trans-Pacific Partnership)^[87].
• 8 жовтня — Київрада ввела мораторій на виплату зовнішніх боргів столиці, допустивши технічний дефолт^[88]
• 12 жовтня — корпорація «Dell» анонсувала придбання «EMC²» за $67 млрд, це найбільше придбання в історії ІТ-індустрії^[89]
• 25 жовтня — Україна припинила авіасполучення з РФ^[90], у відповідь Росія увела дзеркальні санкції.
• листопад — парламент прийняв безвізовий пакет законів та поправок для просування по шляху до безвізового режиму з ЄС. Серед них — антидискримінаціїні до ТК, антикорупційні тощо.
• 18 грудня — український уряд наклав мораторій на виплату Росії боргів на $3,5 млрд^[91].
• 18 грудня — США зняли 40-річне ембарго на експорт сирої нафти^[92].

Наука і техніка

Докладніше: 2015 у науці

• 10 січня — американська компанія «SpaceX» успішно запустила з мису Канаверал вантажний корабель «Dragon», але не змогла зберегти, як планувалося, перший ступінь ракети-носія «Falcon 9» для повторного використання.
• 2 лютого — Іран з космодрому в пустелі Деште-Кевір на півночі країни за допомогою ракети-носія Safir здійснив успішний запуск орбітального супутника «Fajr» («Світанок»)^[93].
• 11 лютого — «Європейське космічне агентство» здійснило запуск першого експериментального безпілотного космічного корабля багаторазового використання IXV (Intermediate eXperimental Vehicle)^[94].
• 23 лютого — в Україні відбувся конкурс на частоти мобільного зв'язку третього покоління за технологією UMTS. Ліцензію отримали усі три GSM оператори країни: Київстар, МТС Україна та Life:)
• 27 березня — ракета-носій «Союз-ФГ» з кораблем «Союз ТМА-16М», на борту якого перебуває космонавти «Роскосмосу» Геннадій Падалка та Михайло Корнієнко і астронавт НАСА Скотт Келлі, стартувала з Байконура на «Міжнародну космічну станцію»^[95]
• 12 квітня — Лінус Торвальдс випустив ядро Лінукс 4.0^[96].
• 20 квітня — поїзд на магнітній подушці японської компанії «Central Japan Railway» встановив новий рекорд швидкості, розігнавшись у ході тестових випробувань до 603 км/год^[97][98].
• 7 травня — новітній військово-транспортний літак Ан-178 здійснив свій перший політ^[99].
• 23 липня — космічний корабель «Союз ТМА-17М», у команді якого росіянин Олег Кононенко, японський астронавт Кіміі Юі і астронавт НАСА Челл Ліндгрен, почав місію на МКС^[100].
• 19 серпня — Японія запустила безпілотний космічний корабель «Коноторі» («Лелека») до Міжнародної космічної станції^[101].
• 2 вересня — з космодрому Байконур стартувала ракета-носій «Союз-ФГ» з пілотованим кораблем «Союз ТМА-18», в екіпажі якого космонавт Сергій Волков, астронавт Андреас Могенсен і космонавт Айдин Аїмбетов^[102].
• 22 грудня — ракета-носій Falcon 9 приватної американської компанії SpaceX вивела на орбіту 11 супутників зв'язку, після чого успішно повернулася на землю.

Культура

  UNESCO: Рік Малевича

• 16 лютого — фільм іранського режисера Джафара Панахі «Таксі» став володарем «Золотого ведмедя» Берлінського фестивалю^[103].
• 24 травня — «Золоту пальмову гілку» на «Каннському кінофестивалі» отримав режисер Жак Одіар за фільм «Діпан».

Суспільство

• 7 січня — у Парижі при нападі на редакцію сатиричного видання «Шарлі Ебдо» вбито 12 та поранено 11 осіб^[104].
• 10 січня — корпорація «BBC» зняла заборону на зображення пророка Мухаммеда^[105].
• 12 січня — влада Куби випустила з в'язниць 53 політичних ув'язнених, внаслідок розхолодження відносин Куба-США й відновлення двосторонніх відносин^[106].
• 26 лютого — бойовики угруповання «Ісламська держава» зруйнували у музеї Мосула на півночі Іраку колекцію безцінних статуй і скульптур ассирійської доби^[107].
• 5 березня — Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому президентський законопроєкт, яким запропоновано зробити вихідним днем День захисника України 14 жовтня^[108].
• 26 червня — у Тунісі нападник відкрив вогонь по туристах, які відпочивали на пляжі біля міста Сус, жертвами теракту стали 40 осіб, ще близько 40 отримали поранення^[109].
• 23 вересня — депутати міськради Артемівська Донецької області схвалили повернення місту історичної назви Бахмут^[110].
• 24 вересня — поблизу Мекки у ході побиття камінням шайтана від тисняви загинули понад 2 тисячі осіб^{[111][112][113]}.
• 29 жовтня — Комуністична партія Китаю заявила про те, що сім'ям країни буде дозволено заводити по двоє дітей^[114].
• 13 листопада — вибухи і стрілянина у Парижі. Кількість жертв — близько 130 осіб^[115].

Спорт

• 5 квітня — українка Марія Музичук стала чемпіонкою світу з шахів серед жінок.
• 2 червня — на тлі корупційного скандалу Йозеф Блаттер оголосив, що йде з посади президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) через чотири дні після переобрання на п'ятий термін^[116].
• 12—28 червня — у Баку пройшли перші в історії Європейські ігри^[117].
• листопад — світ сколихнули журналістські росзлідування щодо допінгу у російському спорті. Російські легкоатлети дискваліфіковані IAAF на невизначений термін^[118].
• 13 листопада — Рада Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF) зупинила членство Росії в організації на невизначений термін^[119]

Аварії та катастрофи

• 4 лютого — у Тайбеї в аварії турбогвинтового літака «ATR-72-600» тайванської авіакомпанії «TransAsia Airways», що здійснював внутрішній рейс з Тайбея на архіпелаг Цзіньмень у Тайванській протоці, загинуло 35 людей з 58 на борту^[120].
• 4 березня — внаслідок вибуху на шахті імені Засядька в Донецьку загинули 33 гірники^[121].
• 14 березня — тропічний циклон «Пем» вдаривши по Вануату вбив 24 людини та зруйнував 90 % будівель у столиці Порт-Віла^[122].
• 24 березня — літак A320 авіакомпанії Germanwings, що летів маршрутом Барселона-Дюссельдорф, розбився у французьких Альпах біля у міста Барселонетт, зі 146 людей на борту ніхто не вижив^[123].
• 2 квітня — великий автономний морозильний траулер «Далекий Схід» з командою 130 чоловік на борту затонув в Охотському морі за 250 км на південь від Магадана, загинуло 54, пропали 15 моряків^[124].
• 14 квітня — у результаті аварії судна, що прямувало з Лівії до Італії, загинули близько 400 мігрантів^[125].
• 19 квітня — щонайменше 800 осіб загинули при аварії судна з біженцями у Сицилійській протоці в 100 км від лівійських берегів^[126].
• 25 квітня — у Непалі стався найпотужніший за 80 років землетрус силою 7.9 балів, загинули понад 8 тисяч людей^[127][128].
• 9 травня — в Іспанії біля аеропорту Севільї розбився військово-транспортний літак «Airbus A400M», який проходив випробування; загинуло 4, важко поранені 2 члени екіпажу^[129].
• 18 травня — на північному заході Колумбії внаслідок зсуву ґрунту загинули щонайменше 63 людини^[130].
• 2 червня — катастрофа туристичного теплохода «Східна зоря» на річці Янцзи у південній китайській провінції Хубей забрала життя 442 людей, виплили лише 12^[131][132].
• 30 червня — в Індонезії військово-транспортний літак «С-130 Hercules» впав на житлові райони міста Медан, загинуло щонайменше 30 людей^[133].
• 12 серпня — у китайському портовому місті Тяньцзінь прогриміли сильні вибухи через детонацію на складі небезпечних речовин, частина міста повністю зруйнована, сотні поранених і десятки загиблих^[134].
• 11 вересня — від поривів вітру будівельний кран впав на мечеть Масджид аль-Харам у Мецці, загинуло 107, постраждали 238 осіб^[135].
• 16 вересня — цунамі і землетрус (8,4 бали за шкалою Ріхтера) у Чилі зі смертельними наслідками.
• 2 жовтня — 237 осіб стали жертвами зсуву в поселенні Санта-Катаріна-Пінула у Гватемалі^[136][137].
• 26 жовтня — землетрус магнітудою 7,5 забрав сотні життів в Афганістані та Пакистані^[138].
• 31 жовтня — лайнер Аеробус А321 російської компанії Когалимавіа, що виконував рейс Шарм-еш-Шейх-Петербург, розбився над Синаєм, загинули всі 224 людини на борту. Це найбільша катастрофа в історії російської і радянської авіації.
• 31 жовтня — у нічному клубі в Бухаресті, де перебували близько 400 чоловік, виникла пожежа під час піротехнічного шоу, загинуло 60 людей^[139]. Після трагедії прем'єр-міністр Румунії Віктор Понта подав у відставку^[140].

дивись також Категорія:Народились 2015

• 2 травня — Шарлотта, принцеса Кембриджська

Докладніше: Список померлих у 2015 році

дивись також Категорія:Померли 2015

• 10 січня — Франческо Розі, італійський режисер.
• 10 січня — Олена Образцова, радянська оперна співачка, народна артистка СРСР (нар.).
• 22 січня — Абдалла ібн Абдель Азіз ас-Сауд, король Саудівської Аравії (нар.).
• 25 січня — Деміс Руссос, грецький співак і музикант (нар.).
• 29 січня — Колін Маккалоу, австралійська письменниця, авторка роману «Ті, що співають у терені» (нар.).
• 29 січня — Віктор Шпортько, український співак, тенор, народний артист України (нар.).
• 30 січня — Франсеск Торрес Монсо, іспанський скульптор.
• 31 січня — Ріхард фон Вайцзеккер, федеральний президент Німеччини в 1984—1994 роках (нар.).
• 1 лютого — Іса Мунаєв, чеченський військовик, бригадний генерал Збройних сил ЧРІ, командир «Батальйону імені Дудаєва» під час Війни на сході України.
• 2 лютого — Андрій Кузьменко, український співак і продюсер, лідер гурту «Скрябін» (нар. 1968).
• 21 лютого — Михайло Коман, український футболіст та тренер.
• 21 лютого — Олексій Губарєв, льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор.
• 24 лютого —Мефодій (Кудряков), предстоятель УАПЦ блаженнійший митрополит (нар. 1949).
• 27 лютого — Борис Нємцов, російський опозиційний політик (нар. 1959).
• 28 лютого — Михайло Чечетов, народний депутат України II, V, VI, VII скликань (нар. 1953).
• 8 березня — Григоріс Буніатян, архієпископ, Глава Української єпархії Вірменської апостольської церкви ‎(нар. 1946).
• 9 березня — Станіслав Мельник, народний депутат України V, VI, VII скликань (нар. 1961).
• 9 березня — Фрай Отто, німецький архітектор, лауреат Прітцкерівської премії 2015 (посмертно).
• 10 березня — Наталія Дубровська, українська акторка театру та кіно, Заслужена артистка України.
• 12 березня — Террі Прачетт, британський письменник-фантаст (нар. 1944).
• 12 березня — Олександр Пеклушенко, народний депутат України IV, V, VI скликань (нар. 1954).
• 20 березня — Янукович Віктор Вікторович, народний депутат України V, VI, VII скликань, син екс-президента України Віктора Януковича (нар. 1981).
• 23 березня — Лі Куан Ю, перший прем'єр-міністр Сінгапура, один з творців сінгапурського економічного дива (нар.).
• 27 березня — Тумас Транстремер, шведський поет, лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року.
• 13 квітня — Гюнтер Грасс, німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року.
• 15 квітня — Калашніков Олег Іванович, народний депутат України V скликання, убитий (нар. 1962).
• 16 квітня — Бузина Олесь Олексійович, антиукраїнський журналіст, публіцист, есеїст, телеведучий, убитий (нар. 1969).
• 24 квітня — Владислав Бартошевський, польський державний і політичний діяч, дипломат, історик, публіцист.
• 27 квітня — Джин Фуллмер, американський боксер середньої вагової категорії. Володів титулом чемпіона світу і титулом чемпіона Національної боксерської асоціації.
• 2 травня — Майя Плісецька, радянська російська балерина, народна артистка СРСР.
• 9 травня — Кенан Еврен, 7-ий президент Туреччини у 1980—1989, помер у в'язниці, де відбував пожиттєвий строк за державний заколот 1980.
• 14 травня — Бі Бі Кінг, король блюзу.
• 23 травня — Джон Форбс Неш, американський математик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1994 року.
• 2 червня — Ірвін Роуз, американський біолог, лауреат Нобелівської премії з хімії 2004 року.
• 4 червня — Леонід Плющ, український математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР.
• 7 червня — Крістофер Лі, англійський актор і музикант
• 9 червня — Джеймс Ласт, німецький композитор, аранжувальник і диригент.
• 10 червня — Володимир Бойко, голова правління і генеральний директор ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (нар.)
• 15 червня — Фріске Жанна Володимирівна, російська естрадна співачка, кіноактриса (нар. 1972).
• 29 червня — Йозеф Масопуст, чехословацький футболіст, володар «Золотого м'яча-1962».
• 10 липня — Омар Шариф, єгипетський кіноактор, сценарист і кінорежисер.
• 27 липня — Абдул Калам, президент Індії у 2002—2007.
• 3 серпня — Роберт Конквест, британський дипломат, історик, літератор, совєтолог і дослідник Голодомору.
• 12 серпня — Ігор Єремеєв, український бізнесмен і політик, народний депутат України …скликань.
• 23 жовтня — Лубківський Роман Мар'янович, український письменник-перекладач, дипломат, шевченківський лауреат (нар. 1941).
• 30 листопада — Ельдар Рязанов, радянський і російський кіно- і телережисер, поет. Народний артист СРСР

• з медицини та фізіології: Вільям Кемпбелл, Сатоші Омура та Юю Ту за відкриття нового лікування інфекцій, які спричиняють паразити аскариди
• з фізики: Такаакі Каджита та Артур Макдональд за відкриття нейтринних осциляцій
• з хімії: Томас Ліндаль, Пол Модрич і Азіз Санкар за дослідження механізму відновлення ДНК
• з літератури: Світлана Алексієвич «за її багатоголосу творчість — пам'ятник стражданню і мужності у наш час»
• премія миру: Туніський квартет національного діалогу за відбудову демократії після Жасмінової революції 2011 року
• з економіки: Ангус Дітон «за аналіз споживання, бідності та добробуту»

• 21 жовтня 2015 року відбуваються події фільму «Назад у майбутнє 2».